Коник-Дурконик: хто кому інвалід?

Поки наша команда займалась стратегією організації на нинішній рік, у свідомість українського суспільства «впарили» низькопробний і застарілий совєцький гумор у книжці “Коник-Дурконик”. Серед інших вона має такий рядок:

“Коник-Дурконик не вчив ПДР, саме від того похмурий тепер. Заглушку в машині заклацнув як слід — Коник-Дурконик тепер інвалід.”

Що не так із цією книжкою?

1. Ольга Дробишева — авторка книжки та голова ГО “Traffic challenge”, що займається попередженням дорожньо-транспортного травматизму дітей та молоді. Авторка зазначає, що в книзі використовує “чорний гумор”. А також навмисно, за її словами, не визначає книжку як дитячу, але вважає, що її треба показувати дітям. І саме на цю групу направлена книжка. Проте діти далеко не завжди розуміють глибину та сенси чорного гумору. Діти зрозуміють цю історію буквально: вивчать слово “інвалід”, вберуть соціальні стигми щодо людей з інвалідністю, а також прив’яжуть образ цих людей до порушень ПДР. А це не дуже добре. Пані Ольга має це розуміти, якщо займається просвітництвом для дітей.

До речі, тема гумору стосовно людей з інвалідністю не є табуйованою. Наприклад, усі кольори такого гумору можна зустріти на сторінці наших друзів “Паралічненько”.

2. Авторка вважає, що це “найкращі світові практики у боротьбі зі смертністю та травматизмом на дорогах”. Проте у цьому даному випадку вона не несе нових поглядів і практик. Вона повертає старі совєцькі практики. Якраз із цим бореться громадянське суспільство загалом і наша організація зокрема. Стигматизовані, некоректні та образливі терміни та ставлення щодо таких людей мають залишитись у минулому, бо вони не мають нічого спільного з тим, куди ми прямуємо.

Ба більше, останніми роками на законодавчому рівні наша країна рухається в напрямку відмови від використання такої риторики, вилучаючи з усіх офіційних документів образливий термін “інвалід”.

І найважливіше: усе потрібно оцінювати за контекстом. Так, дехто використовує слово “інвалід” в якості лайливого для оцінки дій або якостей іншої людини. Що не має нічого спільного з людьми з інвалідністю. До цього апелює авторка. А про що говорить віршик? Коник не пристебнувся пристібнувся за кермом, коник потрапив в аварію, коник став “інвалідом”. Сенс прив’язаний до його порушення здоров’я та отримання фізичної інвалідності, а не до оцінки його дій. Тобто з віршика випливає, що коник не був “інвалідом” до, він ним став тепер, після аварії.

Нещодавно Міністерство соціальної політики видалило зі своєї сторінки зняте ними відео щодо людей з інвалідністю: замість зміни ставлення до таких людей, відео посилювало образ їхньої немічності та жалюгідності. 

Ми закликаємо авторку припинити кампанію з поширення книги та ідеї “дурконика-інваліда” та вилучити повністю тираж книги. Висловлюючись словами та гумором авторки: пані Ольго, видаліть цей жарт, якщо ви не інвалід.

 

UPD: Після публікації цієї історії в наших соцмережах авторка вийшла на зв’язок з Дмитром Щебетюком та вони домовились про заміну вірша у книзі.