Програмування без рук. Як хвороба змусила адаптуватись розробника ПЗ

Джошуа Комо створює програмне забезпечення завдяки лише голосу й очам.

Трохи особистої історії

Цього року в мене розвинувся синдром кубітального каналу. Це ураження нерва в районі ліктьового суглоба. У моєму випадку – на обох руках. Як підсумок, користуватися мишкою чи друкувати на клавіатурі я можу не більше кількох хвилин. Потім приходить пекучий біль у руках. Навіть коли я намагаюсь здійснювати блискавичні наскоки на комп’ютер тривалістю не довше 60 секунд, то необачно лише погіршую ситуацію.

Як ви можете зрозуміти, моя робота прив’язана до комп’ютера та відмовитись від нього я не можу. Поки я знайшов вирішення, то здійснив не одну спробу позбутися цієї проблеми: фізіотерапія, ортопедична допомога, дієта та харчові добавки, медикаментозне лікування, духовні та фізичні практики, багато іншого. У чому полягає рішення, що повертає мені високу продуктивність без ризику для здоров’я? Тепер я працюю майже повністю використовуючи мікрофон і пристрій для відслідковування погляду. І я хочу показати, як пристосував їх до своїх потреб і поділитися власним досвідом з вами.

Написання коду голосом

Програмне забезпечення для диктування тексту існує вже давно. Проте зазвичай воно використовується для транскрибування промов, часто у медичній або правничій сферах. Кодування – зовсім інша історія. Хоча б через його особливості синтаксису, умовні позначення та несловникові звороти.

Водночас існує програмне забезпечення, що допомагає розробникам працювати без використання рук. Особисто я користуюсь програмою Talon Voice. Вона має безкоштовну версію, а також версію з ширшими можливостями. Останню можна отримати, підтримавши її розробника на Патреоні. Як вона працює?

– створюєш власну абетку, де літера означатиме певне слово;
– використовуєш гарячі клавіші та порядкові числівники, що полегшують роботу;
– використовуєш форматування;
– використовуєш і створюєш власні команди;
– розрізняє омоніми.

Очі замість мишки

Наступна частина найбільше залишає враження, що майбутнє увірвалося до нас уже вчора. Я використовую розширення tobii 5 для відслідковування руху моїх очей. Як ви вже мали зрозуміти, воно заміняє мені мишку. Таке розширення коштує 229 доларів.

Що цікаво: на ринку це ПЗ не поширюють в цьому амплуа. Його перше використання – для людей, серйозно займаються комп’ютерними іграми. Проте Talon дозволяє адаптувати його до цих цілей.

Як воно працює? У два етапи. Перший: ви дивитесь у зону та екрані та робите хлопок губами. Це збільшує потрібну зону та дозволяє зробити точний клік на екрані “лівою кнопкою миші”, що ви можете зробити повторивши хлопок. Так само є відповідні команди для подвійного кліку, лівою кнопкою та інших дій.

Звичайно, це лише вершина айсбергу. Проте як людина використовує в програмуванні ці дві функції на практиці дивіться у відео нижче.

Про мої результати

Я б сказав, що працюю на 50% від своєї звичної швидкості. Це не означає, що я дотримуюсь свого результату наполовину, а лише те, що мені потрібно правильно використовувати свій час і адаптуватись. Адже найбільшим викликом для мене стала робота голосом більше восьми годин на день.

Перші тижні були складними. На додачу до того, що я працював повільно та в мене опускались руки (метафорично), я виявив, що Talon працює краще, коли ти записуєш в нього власні команди. Розібратися з цим теж потребує часу. Проте врешті-решт я відчув полегшення, коли виявив, що мені не потрібні власні руки для виконання роботи.

Чому доступність важлива

Навряд у вас розвинеться синдром кубітального каналу. А навіть якщо так, що за кілька тижнів усе налагодиться: багато випадків проходять самі по собі, а в більшості ваше тіло добре відреагує на звичайне в таких ситуаціях лікування. Мій випадок – це скоріш виключення.

Легко думати, що доступність – це щось, чого потребують інші люди, якась абстрактна група. Розуміння її потреби не прийшло до мене зараз, але всі попередні роки вона була, ніби в тумані. В якийсь момент вашого життя ви відчуєте, що здоров’я може відвести. На тимчасовій або постійній основі. Тому я відчуваю відповідальні за зручність користування ПЗ для людей з порушеннями здоров’я.

Я відчуваю, що досі маю перевагу перед більшістю людей і не збираюсь порівнювати свою ситуацію з кимось. Але цей досвід дав мені розуміння того, як це користуватись інтернетом, не пристосованим для зручності всіх (що вже говорити про архітектурну доступність). Адже він став критичною інфраструктурою та важливою частиною в житті сучасного світу. А тому зручне користування має бути доступним для всіх. І наша робота, як розробників програмного забезпечення, адвокатувати та забезпечити доступність продукту, що ми створюємо.

Більше про доступність Інтернету читайте тут: a11y.coffee. За матеріалами joshwcomeau.com.

Статтю створили за підтримки Європейського фонду за демократію.