Як готелі дискримінують
людей з інвалідністю

Нещодавно зіштовхнувся з неприємною ситуацією. Забронював облаштований номер-економ в одному з українських готелів. Назвемо його готель "Х". Проте виявилось, що облаштований номер був лише напівлюкс.
Нещодавно зіштовхнувся з неприємною ситуацією. Забронював облаштований номер-економ в одному з українських готелів. Назвемо його готель "Х". Я звик жити в таких номерах, бо не відчуваю потреби в комфорті напівлюксу чи люксу. Зате радо обійдусь ліжком, душем і доступом до вбиральні. Все! Метражі та холодильники то таке. І тому не бачу сенсу платити гроші за те, що мені не потрібно.

Проте в готелі "Х" облаштований номер був лише напівлюкс (так часто буває у нас). Мене поселили, і я мав доплатити 600 гривень за зайві послуги. Вибору мені не залишили, бо бронював телефоном. А от через Інтернет-сервіси це простіше.

Логіка готелю "Х" проста: якщо маєш інвалідність, то потребуєш додаткових зручностей. Отже, це коштує більше. Українські готелі можна розділити на чотири категорії:

недоступні взагалі - таких багато;
мають лише доступний вхід - теж є;
переконують, що мають номер, облаштований для людей з інвалідністю - а насправді ні, бо відрізняються лише ширшими дверима;
мають облаштований номер - часто дорожчий за звичайний номер того ж класу.
При чому, існують притомні практики, з якими я теж стикався в Україні. Наприклад, у готелі "Y": бронював облаштований економ, за його відсутності мене переселили в напівлюкс без збільшення ціни проживання. І в країнах західного світу такі дії є звичним сценарієм.
Як наші готелі порушують закон?
По-перше, коли облаштований номер коштує більше за звичайний номер такого ж класу. Таким чином вони порушують Конвенцію про права осіб з інвалідністю, де вказано, що послуги мають надаватися за ті самі кошти, що й для всіх людей.

По-друге, порушують українську законодавство, де вказано: 10% усіх номерів мають бути облаштованими для людей з інвалідністю.
Які тут варіанти?
Перший я вже описав. Якщо людина забронювала облаштований економ, то за його відсутності/ недоступності, людину переселяють до облаштованого напівлюксу або люксу, без збільшення вартості.

Другий. Робити облаштовані номери всіх цінових категорій: економ, напівлюкс, люкс тощо. Так кожен знайде цінову групу, що його влаштовує.
Чому тут все однозначно. І як діють інші служби?
Ситуація з мого досвіду. Я купую авіаквиток за 10 євро. Ціна однакова для всіх. Проте я вказую, що користуюсь візком. Що відбувається далі? На реєстрації мене зустрічає служба супроводу; допомагає пройти всі контролі та несе мої речі; на вході до літака на мене чекає амбуліфт (спеціальний транспорт, що перевозить людей з порушеннями опорно-рухового апарату, і підіймає до входу в літак) і двоє людей. Неважливо, чи я лечу єдиний маломобільний на борту, нас десятеро чи весь літак пасажирів з інвалідністю. Цих людей буде достатньо, щоб мені потрапити на борт. Вони складають мій візок і переносять до багажу. Візок летить безкоштовно. Завжди маю місце поруч з ілюмінатором, а якщо лечу не сам, то ця людина сидить поруч зі мною. Я не сплачую додаткових коштів за ці послуги. Мій квиток досі коштує 10 євро. Тому авіаслужби круті.
Чому часом таксисти не круті
Неодноразово я чув від водіїв таксі: якщо ти на візку, треба замовляти "Універсал" або іншу більшу машину. А це вища ціна. Чому маю так робити? Відповісти вони не можуть. Адже мій візок, як будь-який розбірний, влазить до 98% багажників. А не влазить хіба до автомобіля сина маминої подруги.
Існує крута ініціатива Олександра Волошинського: вони займаються тим, щоб українські готелі могли отримати три зірочки лише за умови наявності облаштованого номера. В ідеалі це 10%, як і прописано в законодавстві. Хоча дуже часто такі ситуації можна вирішити на місці, бо вони залежать від людського фактору. Тому віримо в адекватність.

І, до речі, в готелі "Х" я вибив знижку.
Матеріал створили за підтримки
Європейського фонду за демократію.

Також читайте: