Зручна інфраструктура:

як громадянам контролювати її створення
в містах
Інфраструктура наших міст постійно змінюється. Беремо ми участь в цьому процесі чи ні. Проте кожна людина в певний момент свого життя належить до маломобільних груп населення (МГН) і потребує зручної інфраструктури. Ми отримуємо травми, подорожуємо з важкими валізами, гуляємо з маленькими дітьми, з часом набуваємо поважного віку. Тобто всі ми – МГН. Рівною мірою, що й люди з інвалідністю, що є очевиднішим.
Ми користуємося інфраструктурою, проте її створює влада чи бізнес. Ми не контролюємо діяльності бізнесу, проте можемо з ним спілкуватись і пояснювати користь для нього від створення простору, зручного для всіх. Водночас ми можемо та маємо контролювати дії влади. Незалежно від того, чи маємо ми громадську організацію чи є звичайними жителями.

Є два типи бюджету, гроші з якого йдуть на створення інфраструктури: громадський та місцевий.
Що таке громадський бюджет?
Ви створюєте власний проєкт для поліпшення міста і подаєте його на загальноміське голосування. Проєкти-переможці отримують фінансування з бюджету, влада здійснює проєкти і звітує про виконання. Київ, Львів, Дніпро, Чернівці, Суми, Черкаси, Полтава, Миколаїв і ще багато міст, де діє громадський бюджет. Напевно, зараз уже важче знайти місто, куди він не дійшов.
Що з місцевим бюджетом?
Наприкінці року місцева влада приймає свій бюджет на наступний рік. Зокрема, до бюджету закладають речі, що безпосередньо впливають на безбар'єрність і зручність міст: список вулиць, перехресть, будинків, що реконструюватимуть протягом року.

Що ми можемо зробити? Після прийняття річного бюджету починається затвердження плану реконструкції будівництва. Поки триває цей процес, ми можемо активно вплинути на ситуацію: записатися на зустрічі до керівників відповідних департаментів (зазвичай це департаменти благоустрою, містобудування та архітектури), брати участь у слуханнях, писати звернення щодо дотримання державних будівельних норм (ДБН) з інклюзивності будівель і споруд, написати запит на отримання проєкту реконструкції об'єкта. І нам мають надіслати проєкт.
дуже важливо
скажімо, якщо під час реконструкції наземного переходу замість високого бордюру встановлять інший бордюр або візуальне пониження, замість пониження "в нуль", то перехід залишиться незручним. Водночас на його недієву реконструкцію витратять наші кошти з бюджету, а сам об'єкт визнають зручним і забудуть про потребу його реконструкції на роки.
Щоб краще розуміти ситуацію, краще залучати архітекторів або спеціалістів з універсального дизайну. У громадському середовищі кожного міста є такі люди, і вони погодяться працювати разом.
А ДБН ви знайдете тут:
Як полегшити це все?
Як полегшити це все? Сидіти постійно на сайті міської влади чи ходити до них "у гості", щоб відстежувати статус – досить важко. Натомість ви можете познайомитися та підтримувати контакт із представниками секретаріату місцевої влади. Це також стосується висвітлення ситуації в соцмережах і ЗМІ. Такий позитивний тиск покаже владі, що громадськість стежить за нею та контролює діяльність у місті.
Проєкт затвердили, він відповідає ДБН і йде на реалізацію.
Що далі?
На етапі виконання робіт варто звертати увагу на те, чи враховано потрібні елементи доступності. Навіть за наявності правильного проєкту, виконавець може його не дотримуватись. Як результат ми отримуємо неінклюзивне середовище та порушення потреб жителів міста. Зокрема маломобільних груп населення.

Вам варто знати:
місто може не приймати роботу, якщо її виконано погано, і змусити підрядника переробити її.
Для цього громадськості потрібно звернути увагу чиновників на це. І якщо змусити підрядника переробити те, що він зробив погано, то наступного разу він подбає про якісне виконання.

У багатьох аспектах зручність нашого життя залежить від нас: контроль беремо чи віддаємо комусь на поталу. Отже, як заповідав Кобзар: "Борітеся – поборете!"
Матеріал створили за підтримки Європейського фонду за демократію. В його основу лягла розмова з Людмилою Харламовою, керівницею Кіровоградської обласної організації національної спілки Архітекторів України.

Також читайте: