Каденція Садового та ко. (Не)інклюзивно.

За місяць в Україні відбудуться місцеві вибори. Напередодні цього ми розповімо про те, що влада зробила добре та погано в сфері доступності та інклюзії на чолі міста. На черзі — Львів.
Площа Двірцева: є сумніви
Навесні минулого року місто розпочало ремонт площі Двірцевої (перед залізничним вокзалом). Реконструкція триває дотепер. Площа повинна стати першим безбар'єрним громадським простором Львова, адже вона є воротами до міста, зустрічає його гостей міста і формує враження про Місто Лева.

«Дизайн Двірцевої площі передбачає багато бруківки, тому всі її відвідувачі одразу розуміли, що вони не в Києві, а у Львові», — підсумував Юліан Чаплінський, колишній керівник Управління архітектури міста Львова. І це дуже "гарні" новини для користувачів крісел колісних, серед яких місто відоме як своєю доступність, так і бруківкою.
Під час першої черги реконструкції на площі біля вокзалу облаштували платформи для висадки та посадки пасажирів трамваїв, автобусів, повністю замінили контактну мережу.
Поблизу кінцевої зупинки облаштували нову будівлю диспетчерської та електронне інформаційне табло;
трамвайні колії та зупинки транспорту максимально наближені до будівлі вокзалу;
розширили пішохідну зону вздовж фасаду головного вокзалу (на черзі перспектива облаштування підземного паркінгу);
облаштували місця для відпочинку та зелені зони (висадили 86 повнорозмірних дерев та близько 500 кущів);
частині вулиці Чернівецької та площі Двірцевої облаштовують велоінфраструктуру, котра буде суміщена зі смугами громадського транспорту.
Проте не обійшлось без дьогтю. Досі відсутній пандус до головного входу та при виходах на перони. На площі викладена тактильна плитка, що перетинається з "візерунком" бруківки. У цьому випадку бруківка проти своєї волі може служити тактильним елементом. І так, у поєднанні з тактильною плиткою, вводити в оману незрячих людей.

Іншою незручністю є перенесення облаштованого паркування для автівок людей з інвалідністю. Тепер від паркування до головного входу людині потрібно пройти близько 200 м. Хоча такі місця мають бути облаштовані максимально близько до входу, не далі 50 м.
Трамвай на Сихів: доступність підводить
Містяни чекали на запуск цього проєкту майже вічність. І його реалізація, мабуть, є найбільшим досягненням за каденцію нинішньої місцевої влади. Проєкт розпочали ще у 2008 році, і тоді львів'янам обіцяли завершити його до 2011 року, ще до Євро-2012 у Львові. Однак невдовзі проєкт «замороженим» аж до 2014 року через нестачу коштів. Велика подія нарешті настала у листопаді 2016 року, коли запустили новий трамвайний маршрут, що сполучив спальний Сихів із центром міста. Разом з тим у цій історії є кілька неприємних моментів.
Згідно з проєктом «Трамвай на Сихів» паралельно до трамвайних шляхів та тротуарів прокладені асфальтовані велодоріжки. Є декілька ділянок, де велодоріжки сумісні із пішохідними доріжками, через недостатню ширину проїжджої частини. Водночас у деяких місцях, поруч Стрийського базару — найнезручніше з усіх, де ширина тротуару 1,5 м. Тобто менша за нормативну Простим пішоходам важко розминутися. Ба більше, коли на зустріч іде людина з дитячим візочком, то доводиться сходити на проїжджу частину.

Новий маршрут — нові зручні зупинки. Однак не всі. Трамвайні зупинки в районі Сихова, на вулиці Стуса та проспекті Червоної Калини — з високими платформами, облаштовані тактильною плиткою, на візку можна без проблем самотужки зайти у вагон трамваю чи вийти з нього. Проте, коли під'їжджає старий трамвай, який є вужчий за новий, то невелика щілина між трамваєм та платформою все ж залишається.

На зупинках і переходах (від зупинок трамваю до тротуару) викладена тактильна плитка, відсутні бордюри, що значно полегшує пересування. Однак чим далі від Сихова і ближче до старого міста про облаштування зупинок ніхто наче і не думав. Звичайні зупинки, і вже не піднімешся так просто й легко у трамвай. «Гарний» приклад антидоступної зупинки знаходиться на площі Соборній, яку ніхто досі не привів до ладу у плані доступності. Те саме на зупинці біля польського Консульства.
Сенсотека: відчути все
"Сенсотека" — це простір спільного зростання, створений на базі бібліотеки-філії №18 ЦБС для дорослих м. Львова. Згідно з концепцією "Сенсотека" це не лише навчальний заклад чи бібліотека, але й місцем приємного проведення часу та відпочинку, нових знайомств. Це інклюзивний простір, де люди з/без інвалідності можуть взаємодіяти один з одним під час спільних уроків англійської, майстер-класів, комп'ютерних занять, занять з музики тощо. А в перервах перетворюється на місце неформального спілкування.

Простір є обладнаним для незрячих і маломобільних груп населення (матеріали підлоги та стіни відрізняються фактурою поверхні залежно від місця розташування, відіграючи роль тактильних маркерів, написи шрифтом Брайля, пристосовані вбиральні, дверні пройоми, пандуси). Для користувачів Сенсотеки безкоштовно доступний роздрук шрифтом Брайля та збільшувач для читання книжок.
Фото - Тетяна Джафарова
У 2018 році розпочалася активна фаза ремонту. Завдяки залученню фахівців з інклюзії та проєктування вдалось втілити принципи рівності, доступності в просторі бібліотеки. Окрім внутрішнього ремонту, реставрувати фасад будівлі, з урахуванням автентичності споруди. 20 серпня 2020 року відбулося офіційне відкриття оновленого простору бібліотеки-філії №18.
Музей Територія терору: доступність тоталітаризму
Музей розташований на території колишніх ґетто (1941–1943 рр.) та пересильної тюрми №25 (1944–1955 рр.). Місце розташування визначає фокусні теми інституції: трансформації міського простору внаслідок нацистського та радянського насильств, досвіди людини в умовах екстреми. Спорудження музейного комплексу ініціювала Львівська міська рада і воно тривало впродовж 2014–2016 років. Поки що єдиний у Львові музей, що орієнтується на архітектурну безбар'єрність для маломобільних груп населення. Приміщення музею споруджувались з нуля, і це дало можливість зробити простір доступним. На черзі в музеї працюють над створенням інклюзивних екскурсій та сайту, адаптованого для людей з порушеннями зору.
Фото - Тетяна Джафарова
Реконструкція площі перед львівською Оперою
Зараз площа огороджена парканом. За даними пресслужби ЛМР, до кінця вересня планують завершити роботи з облаштування фонтану. Проте не фонтаном єдиним. Після ремонту площа біля оперного стане максимально доступною для осіб з інвалідністю. Антон Коломєйцев, начальник управління архітектури та урбаністики ЛМР, на початку реконструкції зазначав, що вся площа буде вирівняна "в нуль". Це означає, що в оперний театр можна буде зайти на візку з чотирьох сторін без жодної сходинки, як раніше. Також передбачено вистелення тактильної плитки з граніту, а в кінці площі буде встановлено радіальні лавки.
Підтримка воїнів АТО-ООС
У 2016 році почав свою роботу Центр надання адміністративних послуг для учасників бойових дій. Основною метою діяльності Центру є надання психологічних, соціально-медичних, соціально-економічних, інформаційних і юридичних послуг учасникам бойових дій. Станом на кінець червня 2016 року у Львові було зареєстровано майже 4 тис. учасників АТО, тож створення окремого органу, що надаватиме послуги учасникам бойових дій було надзвичайно важливим. Чотири роки він функціонує на вулиці Пекарській та допомагає воїнам АТО та їхнім сім'ям.
Театр починається з вішака, а місто — з міськради
В Україні для осіб із порушеннями зору та слуху робиться чи не найменше. Тому важливо, що міська влада адаптувала свій сайт для незрячих людей. За допомогою програмного забезпечення, програм невізуального доступу до робочого столу комп'ютера, які працюють за рахунок мовного оповіщення користувача про об'єкти на робочому столі і вікнах, діях і процесах, користувач може користуватися сайтом Львівської міської ради без будь-яких перешкод. За допомогою спеціальних програм для незрячих, користувач може контролювати те, що читає, переміщаючи курсор до відповідної області тексту за допомогою миші або стрілок на клавіатурі. Деякі програми також можуть конвертувати текст у шрифт Брайля, якщо користувач комп'ютера має дисплей Брайля.

У 2016 році у Львові презентували мініатюрну ратушу, яку можна відчути на дотик. У межах проєкту «Львів на долонях» створили доступний для незрячих людей бронзовий макет споруди, аби вони змогли руками відчути красу архітектурної пам'ятки. Міні-ратуша розташувалась символічно перед входом у міську раду. Львівська ратуша стала першим архітектурним об'єктом міста, доступним для осіб з інвалідністю. Проєктом передбачено бронзову модель, інформаційну таблицю з написом шрифтом Брайля та тумбу-підставку з каменю.

Ще додати до цього: досить давно міська рада мала облаштовану вбиральню. Проте людина на візку не могла потрапити до неї самостійно через ненормативний пандус. Більше, ніж рік тому цей недолік теж виправили.
Бувай, "Богдане"! Привіт, "Електроне"!
Місцевий виробник ТзОВ «Спільне українсько-німецьке підприємство «Електротранс» і ПрАТ «Концерн-Електрон» почало виготовлення на замовлення міста у 2019 році 50 нових низькопідлогових тролейбусів. Наступний крок: місто планує закупити ще 100 нових тролейбусів з 2021 року, котрі мають постачати частинами три роки.

Співпраця Львова з «Електротранс» розпочалась ще 2013 року із замовлення першого низькопідлогового трамвая. Наступний аналогічний трамвай місто замовило у 2014 році, а у 2015 році місто отримало від «Електрону» електробус. У 2016 році місто замовило 10 тролейбусів, 9 трамваїв (спеціально для сихівського напрямку) та автобуси, які отримало у 2017 році. У 2018 році закупили 150 нових автобусів. Загалом, за останні роки Львів замовив у «Електронтрансу» понад 140 одиниць транспорту.

У 2018 році Львів закупив найбільше нового комунального транспорту, якщо порівнювати з іншими містами України. Зокрема, за рік закупили 269 одиниць техніки, з них місто Львів — 150 одиниць. До 2020 року на 70% було оновлено громадський транспорт міста.
Реконструкція площі перед пам'ятником Тарасу Шевченку
Старе покриття потріскалось, хідники в жахливому стані — такою була площа перед пам'ятником до 2017 року, жодних елементів доступності. У 2017 році розпочались ремонтні роботи на площі перед пам'ятником Шевченку. На площі встановили нове гранітне покриття, провели ремонт і обрамлення хідників, обладнали пандуси із перилами, а за самим пам'ятником продовжили велодоріжку. Перед памятником встановлено тактильну плитку. У 2018 році відкрили бронзову міні-копію пам'ятника для незрячих. На макеті встановили інформаційну табличку із шрифтом Брайля.
Оновлена площа Митна та стара недоступність
У травні 2017 року львів'янам презентували оновлену площу Митну. Проєктування і ремонт тривали майже два роки. За цей час на площі замінили всі мережі комунікацій, відремонтували вхід у підземний перехід, замінили старе бетонне і знищене покриття із залізобетонних плит, реконструювали старий фонтан. Відремонтований підземний перехід так і не став доступним. Через насичений рух транспорту довкола площі, до неї найзручніше добиратися через підземний перехід.

У 2017 році містянам говорили, що розглядають два варіанти: початково проєктанти запланували встановити підйомник у підземному переході, вертикальну платформу або ліфт. Такий варіант відкинули через дороговартісність. Перейшли до іншого — горизонтального підйомника. Однак нічого схожого ані на ліфт, ані на підйомну платформу не з'явилося. Так само площа повністю залишилася без тактильних елементів доступності. Співпадіння?
Громадські вбиральні: МакДональдс - наше все
За час Незалежності України жоден львівський міський голова не побудував жодної нової громадської вбиральні. Водночас старі діючи продовжують закриватись. Який вихід із цієї ситуації знає кожен львів'янин? Заклади громадського харчування. І якщо пересічна людина може скористатися будь-якою вбиральнею, то для маломобільних груп населення вона має бути облаштованою: з відповідною шириною дверей, простором усередині, поручнями чи сповивальним столиком. Це базовий мінімум.

Якщо ви не знайшли громадську вбиральню у найвідповідальніший момент, то маєте право скористатися туалетом комунального закладу або ресторану на платній або безоплатній основі. Так вказали все в ухвалі «Про врегулювання питання громадських вбиралень» вісім років тому. І це головний документ, яким оперують у міській раді, коли говорять про те, що ресторани можна відвідати з «природною» метою. Виглядає на те, що частину ухвали, яка стосується встановлення нових туалетів, у міській раді проігнорували. Натомість частина про відвідування громадських закладів харчування з такою метою залишається легітимною і вісім років потому.
Ресторани та кав'ярні не знімають з міста відповідальність за встановлення окремих громадських туалетів. Оскільки не кожному буде зручно відвідувати заклади громадського харчування задля однієї мети — сходити в туалет. МакДональдс — наше все, там можна непомітно пройти у вбиральню крізь натовп людей, що очікують на «Вільна каса». Хоча це також не є варіантом для маломобільних груп населення: жоден із МакДональдсів у центрі міста не є архітектурно доступним.

І якщо у місті все-таки є можливість знайти вихід із критичної ситуації, то що робити в парках на природі? Дерево? Кущ? Куди йти? Де громадські вбиральні, Львове?
***
За останні роки у Львові зробили чимало. Завдяки чому? Місто має стратегію розвитку та знає вектор свого руху. Це якісно відрізняє його від більшості українських міст, зокрема столиці. Так, місто стає доступнішим. Хай навіть завжди асоціюватиметься з бруківкою. Але це теж один із його символів, без якого неможливо уявити Місто Лева.

Десь реконструкції стали повним розчаруванням. Як на площі Митній, де про доступність, мабуть, думали так багато, що забули взагалі. Після реконструкції стало красиво, але, на жаль, обіцяний підземний перехід попри всі обіцянки так само залишився недоступним. Десь приємно здивували. Як поруч із пам'ятником Тарасу Шевченку. Хоча дивувати не має, бо це звична практика. Десь рішення залишились посередині. Як на площі Двірцевій: багато втілили, але водночас достатньо порушень ДБНів.

Дуже хотілося б, аби Львів тримав темп і враховував помилки, якщо вже не вийшло вчитися на чужих. За таких умов ми матимемо шанс побудувати в своєму місті простір, де буде зручно жити всім групам населення.
Юлія Карбунарова, Доступно.UA (Львів)
Матеріал створили за підтримки
Європейського фонду за демократію.

Також читайте: