Проблеми з адаптацією до цивільного життя у ветеранів та ветеранок, які отримали травми на війні — на питання відповідає військова психологиня
У серії інформаційних матеріалів ми будемо відповідати на питання, які нам надходять від ветеранів та ветеранок, які отримали травми. Питання ставимо військовій психологині Олені Сек. Якщо у вас виникають додаткові питання — будь ласка, звертайтесь до нас на сторінку Facebook або на пошту info@dostupno.ua, ми розкриватимемо цю тему й надалі (анонімність буде збережена).
1. Після отримання травми повернення до колись звичного життя часто дається важко. Гнітить нова реальність: складнощі в побуті після отримання травми; бюрократичний процес оформлення інвалідності; довгий процес реабілітації. Як впоратися із цим і заново адаптуватись?
Не кожна людина, яка пережила психотравмуючу подію, у результаті матиме психологічну травму.
Тому важливо допомогти людям усвідомити — не кожна подія, яка пов’язана із загрозою життя та смерті, може обернутися великими проблемами. Багато що залежить від людини, від її психіки (вона може бути більш гнучка чи менш гнучка), від рівня її стресостійкості.
Тут багато індивідуальних моментів. І важливо зрозуміти, що саме відбувається з людиною, щоб визначитися, як ці виклики можна подолати.
Психологи розглядають стани, пов’язані з гострою стресовою реакцією (розглядається термін протягом ▪️ 3–5 днів після травматичної події, гострий стресовий розлад (▪️ протягом місяці по події), гострий посттравматичний стресовий розлад (▪️ 1–6 місяців після психотравмуючої події), хронічний посттравматичний стресовий розлад (▪️ від року й довше).
Якщо симптоми не минають самостійно, якщо позначаються на якості життя, важливо не пропустити момент, коли варто звернутися до фахівців. Різні стани потребують різних методів роботи з ними.
З фахівцем процес пошуку ресурсів для відновлення буде значно швидший, отже, швидше відбудеться перехід до ефективного життя
2. Що робити, якщо відсутня підтримка зі сторони близьких (сім’ї, родичів, давніх друзів)?
Сім’я, рідні, давні друзі — це не єдиний ресурс, який може дати нам силу, підтримку, натхнення, можливість вижити й наповнити життя сенсом.
Це можуть бути і тварини, і спілкування з природою, і мистецтво, і спорт, і музика, і танці. Це може бути віра в Бога. Тобто людина може знайти сенс у своєму житті і відповідно ресурс для цього.
Власне, ми знаємо випадки, коли люди, перебуваючи в дуже складних ситуаціях (в концтаборах, у полоні, у надзвичайних умовах, де є постійна загроза життю), знаходять для себе сенс. Так з’являються сили для виживання, і людина виходить на зовсім інший рівень усвідомлення.
3. Людина відчуває, що вдома вона не потрібна. Виникають думки, що на фронті безпечніше, там вона приносить більше користі і знаходиться серед людей, які розуміють її досвід. Що робити в такій ситуації?
Тут ми маємо уточнити. Людина не має підтримки і їй немає на кого покластися? Чи людина в цей момент, маючи розлади адаптації, відчуває, що вона не отримує підтримку?
Буває так, що людина, маючи стан емоційного замерзання або емоційного вигорання, просто не може сприйняти ту підтримку, яка їй насправді надається. Тому важливо розібратися в ситуації.
Якщо це емоційне вигорання і неможливість скористатися наявною підтримкою від родини — краще звернутися до фахівця. Щоб відновити свій ментальний стан та психічне здоров’я.
Якщо ситуація така, що в людини немає близьких, то їй також варто активувати інші канали отримання ресурсу для ефективного життя. Консультації психолога можуть стати необхідною підтримкою.
4. Після травми змінилося коло оточення. З’явилася недовіра до навколишнього середовища. Є нав’язливі думки, про те, як інші сприймають людину з травмою. Як перестати перейматися цим?
Не тільки травма змінює коло оточення. Наприклад, розглянемо актуальну ситуацію — людина була мобілізована чи за своїм бажанням пішла в ЗСУ. Вона потрапила в нове середовище, відповідно, у неї змінилося оточення. Вона опиняється в іншій «бульбашці» — соціальній, культурній та інформаційній.
Зміна середовища може бути стресом, через це виникає дискомфорт. Але людина може задіяти адаптивні механізми, щоб прийняти ситуацію і розібратися. Якщо самостійно це не вдається, то звернутися до фахівця це важливий крок для покращення свого стану та якості життя.
Ми продовжуємо відповідати на питання від ветеранів та ветеранок, які отримали травми. У наступному матеріалі ми розкриємо ще три теми.
Матеріал було підготовлено організацією Доступно.UA в рамках проєкту, що проводиться завдяки Програмі реінтеграції ветеранів, яку реалізує IREX за підтримки Державного департаменту США.