Семеро харків'ян проти
інклюзивного кафе.
Як так?

Photo credit — Сніг на голову Tanya Kameneva
Чому маленька група людей проти роботи та дозвілля людей з інвалідністю поруч із ними?
Що сталось

У січні цього року в Харкові відкрився інклюзивний ресторан "Сніг на голову". Його засновники – Тетяна Каменєва та Михайло Черноморець. Серед кухарів закладу є людьми з ментальною інвалідністю, що пройшли навчання в кулінарній школі. Від початку діяльності заклад позиціонує себе як повноцінний бізнес проєкт, а не соціальну ініціативу.

Непорозуміння почались, коли засновники вирішили встановити літній майданчик поруч із закладом. Почали збір потрібних документів, коли сусіди виступили проти. Із цією точкою зору Тетяна та Михайло погодилися. Натомість порушили питання встановлення пандусу для доступу маломобільних груп населення, зокрема людей на візках. Супротив сусідів продовжився, бо вони "не хочуть бачити людей на візках у своєму дворі". А ось тут вже починається дискримінація. Адже вони намагаються позбавити людей права на вільне пересування. Так само кілька років тому в Харкові Анна Пашкова боролася з сусідами за пандус до себе додому, щоб мати можливість виходити на вулицю.

Навіть на цьому історія не завершилась. Під час розмови з Тетяною сусіди сказали, що помітили "дивних людей", що працюють у закладі. У перекладі це означає, що вони побачили людей з інвалідністю. Ба більше, "нам це не подобається; вони неадекватні; хтозна, що у них в голові, можуть накинутися". Це позиція сімох жителів двору, один із них працює в школі. Підтвердження своїх слів вони не навели. Типовий ефект Даннінга-Крюгера. Це якщо складно. Якщо просто, то вони малоосвічені люди з вузьким світоглядом і повною відсутністю досвіду спілкування з такими людьми. Інакше б не чекали безпідставної агресії з їхньої сторони.
Досвід України та світу

Дослідження Асоціалії галузі інформаційних технологій (CompTIA, США) показало, що розмаїття на робочому місці має значний позитивний вплив, підвищує продуктивність і прибутковість всієї організації. "Багато людей вважає, що інклюзією має займатися якийсь відділ або окремі працівники. Насправді ж інклюзія – це те, чим займаються всі. Вона розвиває, вчить поважати відмінності та посилює ефективність усіх членів команди. Адже така атмосфера сприяє роботі в колективі, креативності та загальній залученості", стверджує дослідження.

Французька корпорація "Ашан" імплементує норми, прописані в політиках компанії, в своїх супермаркетах на території України. Це стосується не лише архітектурної доступності магазинів, а працевлаштування людей. Це люди з ментальними порушеннями та порушеннями слуху. Лише останніх в магазинах мережі працює близько 200 людей.

Так само в Україні працюють невеликі соціальні підприємництва. На кшталт, пекарні Good Bread from Good Peolpe і кондитерської "Добра цукерня". З останніми наша організація має успішний досвід співпраці на минулорічному Форумі інклюзивності. У "Цукерні" працюють глухі пекарі та кондитери, а частина прибутку йде на соціальні проєкти.

А ще є така мультимільярдна компанія, як Adobe. Ми користуємось їхніми програмами кожного дня на телефонах і комп'ютерах. Або Boeing. Якщо ви колись літали, то з великою вірогідністю на їхньому літаку. Чи варто говорити про Google та пошукову системою, що ми користуємося щодня? Якщо вони та ще 497 топ-бізнесів світу, не кажучи про малий і середній, віддають свою репутацію та ефективність роботи в руки таких людей. То чого боятися сімом харків'янам, що живуть по сусідству?

Знаєте, що зробимо ми, коли наступного разу будемо в Харкові? Обов'язково завітаємо до цього "Сніг на голову". Не тому що потрібно підтримувати такі ініціативи, бути "за все хороше та проти всього поганого". Зазвичай такі ініціативи переростають в якісний бізнес, із додаванням атмосферності та теплоти. Проте це вже додаток, що йде до професіоналізму. А от його треба підтримувати.

Нашому суспільству довго рости, щоб навчитися адекватно сприймати людей. Зрозуміти, що світ трохи різноманітніший, ніж ми то собі уявляємо. А наші маленькі бажання підлаштувати його під себе - це лише вбогі та безнадійні спроби контролю. У випадку з "Снігом на голову" вони виникли через зашкарублі упередження, нерозуміння та страх. Як часто трапляється в ситуаціях із людьми з інвалідністю. Наприклад, коли їх не пускають до закладів харчування. І так триватиме, поки люди не змінять свого мислення. Адже вибір руйнувати чи творити зароджується саме там.
Матеріал створили за підтримки Європейського фонду за демократію.

Також читайте: