БЛОГ

Так, усі це роблять. Секс людей з інвалідністю

Уляна Пчолкіна, телеведуча, громадська діячка, учасниця “Міс світу на візку”, Українська правда.

Чи є секс у людей з інвалідністю? Чи закінчується він оргазмом? Як це відбувається технічно та організаційно? Чи змінюється сприйняття свого тіла та відчуття сексуальності після травми спинного мозку? 

Ця тема часто перебуває під подвійною забороною в українському суспільстві. Через табуйованість безпосередньо сексу і через стереотипне ставлення до людей з інвалідністю. 

Час зруйнувати це замкнене коло.

Саме для цього директорка Фонду “АнтиСНІД”, ведуча проєкту Stories Ольга Руднєва поспілкувалась з Уляною Пчолкіною, телеведучою, громадською діячкою, учасницею “Міс світу на візку” та програмною менеджеркою “Групи активної реабілітації”. 

Розмова відбулась Форумі Інклюзивності від ініціативи Доступно.UA, який четвертий рік поспіль відбувається в Україні. 

Далі пряма мова Уляни.

Любов, секс та стосунки починаються з любові до себе. Мені було важко прийняти своє тіло після травми. Тому що тіло набрало 20 кілограмів ваги, а частина його перестала рухатись. 

Рік я взагалі забороняла собі про це думати, казала і думала, що сексу не існує. 

Я вірила, що встану і піду. У мене навіть не було думки, що в мене залишиться інвалідність. Просто думала: “От, коли я одужаю і піду – тоді у мене буде секс. А поки що ні“.

“Група активної реабілітації” проводить Табори реабілітації, де навчає людей після травми як жити далі. Під кінець навчання є лекція про сексуальне життя. І ця тема дуже популярна та всі її чекають. 

Не можу сказати, що тема табуйована, скоріше це просто принцип. Якщо людина до травми не говорила про секс, то і після вона не буде спілкуватись з ким-небудь (навіть реабілітологами) на цю тему.

Секс як реабілітація

Під час однієї лекції, коли я проходила навчання у таборі шведка з травмою шиї дістала вібратор. 

Багатьох людей це шокувало, але її слова були наступними: “Не важливо, чи є у вас партнер, чи немає. Секс у жінки після травми має бути тричі на тиждень“. 

Тому вивчати своє тіло потрібно кожній людині. А для людей з інвалідністю це ще й “лікувально”, оскільки секс на початку травми, ще й допомагає певному відновленню. 

Тоді одразу після травми я сприймала це більше як жарт, бо психологічно не була готова до цього. 

А вже потім я зрозуміла, що не тільки себе треба налаштовувати, а й інших людей, щоб вони жили далі та не виключали секс зі свого життя. 

Це покращує самопочуття і справді допомагає відновити психоемоційний стан, повернутися до життя.

Другий раз перший раз

Також потрібно пам’ятати, що травма спинного мозку тягне за собою купу порушень. 

Тобто це не лише просто перестали працювати ноги, а й порушуються функції тазових органів. 

Це і стало для мене найстрашнішим випробуванням. Тому що налагодити роботу сечового і кишківника, а ще зверху покласти на це сексуальні стосунки – це виглядало нереальним. 

Я не уявляла собі, як маю зняти перед сексом засоби гігієни, якими я користувалася одразу після травми, коли ще не вміла контролювати фізіологічні процеси. 

Щоб ви розуміли це такий дорослий памперс і я просто не могла уявити, як еротично можна розстібнути ці липучки. Зняти його і щоб це виглядало сексуально і не псувало налаштування партнерів. На цьому у мене все зупинялося і був блок. 

Насправді зараз я вже знаю, як підходити до цього, як організовувати все так, щоб це не викликало дискомфорту. І нічого страшного в цьому немає. 

Тому що головне у сексі (і не важливо чи партнер з інвалідністю чи без) – це межа розуміння між вами двома. Тоді все можливо.

Тільки коли мій перший секс після травми відбувся, я зрозуміла, що це можливо, природньо і прекрасно! 

Цей другий “перший” раз був навчально-тренувальний. Це не були стосунки, а просто секс двох дорослих людей з травмами. 

Тому попри ці всі нюанси, які можуть порушувати інтимність та сексуальність, потрібно вчитись забирати з думок те, що відволікає та організовувати підготовку по-іншому. 

Банально ти маєш менеджерити процеси тазових органів, повідомити партнера про те, що можуть статися певні ситуації. Але насправді фізіологічні особливості є у всіх та людина з інвалідністю думає, що тільки з нею може таке статися щось непередбачуване. 

У чому різниця?

Якщо ми говоримо про технічні відмінності сексу, як процесу, то у партнера без інвалідності просто більший спектр вибору поз. 

Наприклад, якщо це секс між двома людьми з травмами, то в позі наїздниці ти не поскачеш, але насправді і це можна, якщо твій партнер тобі допомагає. 

З різних гаджетів є спеціальні подушки, гойдалки та крісла. Але це все дуже дорого і в Україну незавозиться, потрібно замовляти зі-за кордону. 

Також є спеціальна серія вібраторів саме для чоловіків з інвалідністю. Він вібрує на вищій частоті, ми навіть робили його розбір, але насправді не знайшли різницю у частоті вібрації, скоріше це просто маркетинговий хід. 

Усе залежить від твого відношення, того, який результат ти хочеш отримати. Різницю між сексом з партнером, який пересувається на візку та партнером без інвалідності не шукала ніколи. Вона не принципова.

Чому? Тому що не від цього залежить задоволення. 

Більшість жінок після травми, яких я знаю, відчувають оргазм тому, що вони його почали шукати. 

Так само і з чоловіками. У мене є друг, у якого красива дружина без інвалідності. І у нього наскільки ушкоджені статеві органи, що в його випадку не працюють ніякі гаджети: ні уколи, не таблетки, ні затискачі, от нічого, взагалі. Але його позиція наступна – поки у мене є пальці і язик, я чоловік. Так, він не може еякулювати, але він відчуває оргазм в голові.

Оргазми та стереотипи

Чи різні оргазми до і після травми? 

Абсолютно! І я можу сказати, що цей, що зараз кращий. 

Чому? Тому що я знаю своє тіло краще. 

Саме тому і радять займатися мастурбацією. Тому що ти спочатку маєш знайти сама свої зони, а потім показати і навчити партнера. 

Вивчати своє тіло потрібно. І це важливо особливо для людей, які втратили частину чутливості. 

У мене відновилася чутливість. 

І тут ще й дуже цікавий момент, тому що у людей з інвалідністю оцей перехід від чутливої до нечутливої зони тіла – він дуже ерогенна зона. Шрами та оця неврологічна лінія – це просто вау!

Є упередження, що люди з інвалідністю шукають партнера тільки з інвалідністю, типу кому я треба. Типу “більше друг друга поймуть”, але це жахливий стереотип, який тільки шкодить. 
Насправді я знаю десятки сімейних щасливих пар з дітьми, де один партнер з інвалідністю. І у них все добре. 
Мене запрошували жити до себе, бути коханкою. Ти ж така гарна, але кому ти треба, от я тебе підберу. 

І навпаки є ціла когорта жінок, які шукають чоловіка на візку тому що типу він нікуди від тебе не піде. 

Також я знаю людей, які фетишують на паралізовані ноги, стопи. На цьому й багато людей заробляють. Принаймні я знаю, що закордоном такі практики досить поширені. 

Є навіть справжній професійний порноактор з шийною травмою. Тобто не актор, який грає людину у візку, а справді людина з інвалідністю, яка знімається у порно.

У добру путь


Загалом, перш за все треба відпустити себе. 

Мені після травми здавалось, що всі дивляться на мене і всі мене засуджують. 

Насправді це ти сама себе засуджуєш, ти себе не приймаєш і не подобаєшся. Тому тобі не комфортно.

Коли ти вільна, коли ти себе приймаєш, подобаєшся собі, тоді ти відчуваєш себе сексуальною та красивою. І так само тебе і будуть сприймати люди.

Уляна Пчолкіна, телеведуча, громадська діячка, учасниця “Міс світу на візку” та програмна менеджерка “Групи активної реабілітації”, спеціально для УП.Життя
ФОРУМ

 

Scroll to Top