Блог

Зручна інфраструктура:


Інфраструктура наших міст постійно змінюється. Беремо ми участь в цьому процесі чи ні. Проте кожна людина в певний момент свого життя відноситься до маломобільних груп населення (МГН) і потребує зручної інфраструктури. Ми отримуємо травми, подорожуємо з важкими валізами, гуляємо з маленькими дітьми, з часом набуваємо поважного віку. Тобто всі ми – МГН. Не кажучи про людей з інвалідністю, що є більш очевидним.


Ми користуємося інфраструктурою, проте її створює влада чи бізнес. Ми не контролюємо діяльність бізнесу, проте можемо з ним спілкуватися та пояснювати його вигоду від створення простору, де буде зручно всім. Водночас ми можемо, і маємо, контролювати дії влади. Незалежно, чи маємо ми громадську організацію чи є звичайними жителями.

Є два типи бюджету, гроші з якого йдуть на створення інфраструктури: громадський та місцевий.

Що таке громадський бюджет?


Ви створюєте власний проект для поліпшення міста і подаєте його на загальноміське голосування. Проекти-переможці отримують фінансування з бюджету, влада здійснює проекти та звітує про виконання. Київ, Львів, Дніпро, Чернівці, Суми, Черкаси, Полтава, Миколаїв та ще багато міст, де діє громадський бюджет. Напевно, зараз уже важче знайти місто, куди він не дійшов.


Що з місцевим бюджетом?


Наприкінці року місцева влада приймає свій бюджет на наступний рік. Поза іншим до бюджету закладають речі, що напряму впливають на безбар’єрність та зручність міст: список вулиць, перехресть, будинків, що будуть реконструювати протягом року.

Що ми можемо зробити? Після прийняття річного бюджету, починається затвердження плану реконструкції будівництва. Поки йде цей процес ми можемо активно вплинути на ситуацію: записатися на зустрічі до керівників відповідних департаментів (зазвичай це департаменти благоустрою, містобудування та архітектури), брати участь в слуханнях, писати звернення щодо дотримання державних будівельних норм (ДБН) по інклюзивності будівель і споруд, написати запит на отримання проекту реконструкції об’єкту. І нам мають надіслати проект.


Дуже важливо:


приміром, якщо під час реконструкції наземного переходу замість високого бордюру встановлять інший бордюр або візуальне пониження, замість пониження “в нуль”, то перехід залишиться незручним. Водночас на його недієву реконструкцію витратять наші кошти з бюджету, а сам об’єкт визнають зручним і забудуть про потребу його реконструкції на роки.


Щоб краще розуміти ситуацію краще залучати архітекторів або спеціалістів з універсального дизайну. У громадському середовищі кожного міста є такі люди та вони погодяться працювати спільно. А ДБН ви знайдете тут.

Як полегшити це все? Сидіти постійно на сайті міської влади чи ходити до них “у гості”, щоб відслідковувати статус – досить важко. Натомість ви можете познайомитися та мати контакт із представниками секретаріату місцевої влади. Те саме стосується висвітлення ситуації в соцмережах та ЗМІ. Такий позитивний тиск покаже владі, що громадськість слідкує та контролює діяльність у місті.
Проект затвердили, він відповідає ДБН і йде на реалізацію.

Що далі?


На етапі виконання робіт варто звертати уваги, чи враховуються потрібні елементи доступності. Навіть при наявності правильного проекту виконавець може його не дотримуватись. Як результат ми отримуємо неінклюзивне середовище та порушення потреб жителів міста. Зокрема маломобільних груп населення.

Вам варто знати:

місто може не приймати роботу, якщо вона погано виконана і змусити підрядника переробити її.


Для цього громадськості потрібно звернути уваги чиновників на це. І якщо змусити підрядника перероблювати погано виконану роботу, то наступного разу він задумається щодо якості.

У багатьох аспектах зручність нашого життя залежить від нас: беремо контроль чи віддаємо на поталу. Проте як заповідав Кобзар: “Борітеся – поборете!”





Міста