Блог

Пільги, секс і рейтинг доступності міст: шість висновків Форуму інклюзивності

3 грудня пройшов Міжнародний день людей з інвалідністю. Цей день не свято, а ще один привід нагадати про права таких людей. Напередодні завершився Форум інклюзивності від організації Доступно.UA, що вже чотири роки організовує цю подію. Форум тривав три тижні, щоб показати, що про права людей з інвалідністю потрібно говорити не лише цього дня, а протягом усього року.

Найдоступнішими можуть бути неочевидні міста


Рік тому Доступно.UA оголосили перші результати рейтингу доступності міст “Тостер”. Тоді рейтинг очолила Вінниця: місто з чіткою стратегією розвитку та успішною взаємодією громадськості та влади в створенні доступної інфраструктури. Оновлені результати принесли іншого лідера — Чернігів. Місто стрибнуло завдяки якісним реконструкціям вулиць і створенню інфраструктури за останні роки. На момент його перевірки місто залишало суб’єктивне позитивне враження, що згодом підтвердили цифри. Слідом за лідером розташувались: Вінниця, Черкаси, Рівне, Житомир. Замикають рейтинг Миколаїв і Херсон. Усього до рейтингу входять 13 міст.

Поки що до “Тостера” не потрапили міста-мільйонники чи такі, що наближаються до цього статусу. Тому Львів, можливо, найдоступніше місто України поки знаходиться поза рейтингом. 

Інваспорт є успішним, проте суть має змінитися


Успіхи паралімпійської та дефлімпійської збірних. Усі й так про них знають, якщо не в точних цифрах, то чули. Ці здобутки мають інший бік: завдяки значному політичному впливу Паралімпійського комітету систему взаємодії між людьми з інвалідність і державою вибудували так, що спорт є безальтернативним: хочеш бути успішним, подорожувати, соціалізуватись — займайся професійним спортом. А тому з’являється попит, що перевищує пропозицію.

Що не так із цією системою? По-перше, втрачається основна мета: реабілітація людей через спорт. По-друге, людей з різним підгрунтям, вподобаннями, талантами витесали під одну форму: замість музиканта, юриста та спортсмена ми маємо трьох спортсменів. По-третє, безальтернативність системи та її зав’язаність на кількох людях може створювати простір для маніпуляцій: потрібні люди в збірній, не потрібні — поза нею.

У більшій кількості міст з’являються дійсно доступні локації


Доступно.UA втретє вручали нагороду [Відкриті двері] для локацій, доступних для маломобільних груп населення. Раніше нагороду отримували локації — бізнес або публічні простори — з шести міст: Київ, Львів, Івано-Франківськ, Чернівці, Вінниця та Одеса. Цього року географія переможців розширилась ще на два міста — Житомир і Вінниця

Таких локацій є більше, ніж серед переможців нагороди. Адже достатньо таких, що не пройшли відбір журі та не подавалися взагалі. І це гарний знак. Питання ще за двома аспектами: їх має ставати більше (мінімальну доступність облаштувати дуже просто) і щоб була можливість легко та зручно пересуватися містом між ними: рівні тротуари, нормативні пониження на переходах тощо. Тобто об’єднати це все в єдину систему.

Пільги: інклюзія — in, корупція — out


Пільги для людей з інвалідністю не мають тривати все життя. Головна мета соціального захисту — незалежність особи від держави та максимальне включення цих людей у суспільне життя. У такому вигляді пільга перетворюється на імпульс, певним чином стартовий капітал для людини рухатися до стану, в якому вона не потребує чужої підтримки. Людина проходить реабілітацію, соціалізацію, навчається та може працювати чи вести власну справу. Звичайно, це відбувається при паралельному створенні інклюзивної інфраструктури, коли ніхто з людей не відчуває додаткових перепон у пересуванні містом.

Медико-санітарна експертна комісія (МСЕК) встановлює чи спростовує факт інвалідності в людини у випадку звернення. І водночас продовжує бути головним джерелом корупції в сфері. Фільм “Помилка 83” є черговим тому підтвердженням. Усе впирається в розмір хабара, коли людині потрібно безпідставно отримати такий статус або коли справжній людині з інвалідністю потрібно підтвердити чи поновити його. Звичайно, є чесний спосіб, коли людину відправляють пройти всі кола пекла.

Коли МОЗ очолювала команда Уляни Супрун, створили комісію з ліквідації МСЕКів і створення їх заміни за західним зразком. Проте після зміни уряду від цієї ідеї відмовились.

Доступність потрібна не лише людям з інвалідністю


Один зі стереотипів щодо архітектурної доступності: вона потрібна лише одній групі людей — людям з інвалідністю. Наскільки він є поширеним, настільки й помилковим. Доступність потрібна, як мінімум, маломобільним групам населення: особи з інвалідністю чи з тимчасовими порушеннями (розтягнення, забої, переломи), люди з дитячими візочками та дітьми до 7 років, літні люди тощо. Очевидно, що вірогідність потрапити до однієї з цих груп є досить високою в кожного.

До того ж, після важкого дня чи з великою туристичною валізою набагато приємніше підніматися ліфтом замість сходів або йти безбар’єрною вулицею. Адже так?

Так, усі це роблять: люди з інвалідністю та секс


Секс — табуйована тема в Україні. По-перше, загалом щодо всіх людей. І це виливається в відсутність системи сексуальної освіти в країні. До чого може призвести безграмотність у будь-якій сфері пояснювати немає потреби. По-друге, сама по собі тема людей з інвалідністю порушується рідко. Що говорити, коли вона зустрічається з темою сексу. Комбо!

Проте для людей з інвалідністю секс — це більше, ніж спосіб розмноження чи джерело насолоди. Він є одним із засобів реабілітації. Крім того, власне травма разом із собою може нести фізіологічні порушення. Заняття сексом допомагають навчитись краще розуміти своє тіло після травми. 

Повну версія розмови директорки Фонду “АнтиСНІД”, ведучої проєкту Stories Ольги Руднєвої з Уляною Пчолкіною, телеведучою, громадською діячкою, учасницею “Міс світу на візку” та програмною менеджеркою “Групи активної реабілітації” дивіться тут.

А всі події Форуму інклюзивності шукайте тут.

Форум