Блог

Авто для людини на візку: зручність понад усе

Трохи більше року тому в житті Дмитра Щебетюка відбулась приємна подія: він оформив свої стосунки з нею. Мова не про шлюб, а набагато краще! Дмитро придбав машину. 

Люди з інвалідністю з власного досвіду знають про рівень доступності українських міст. Хай вони досліджені ногами чи колесами. Зручного громадського транспорту стає більше, хоч і досі недостатньо. У такому разі залишається авто, що вчергове підтверджує тезу класиків: машина це не розкіш, а засіб пересування.

Ми публікуємо досвід Дмитра: на що він орієнтувався під час вибору машини та які переваги/ недоліки виявив у користуванні.

Перемога любить підготовку

У цьому та наступному розділі мова піде не про якісь забаганки, а про речі, що мали полегшити мені життя. Частину з них я виділив для себе ще до відвідин найпершого автосалону. Серед них:

- можливість відкривати багажник, сидячи на місці водія. Щоб уникнути постійного збирання та розбирання візка. Натомість інша людина лише б ставила чи витягала його вже готовим до використання;
- розмір багажника. Відповідно, щоб мій візок поміщався в зібраному стані;
- автоматична коробка передач. Попередніх 2,5 роки я користувався стареньким Опелем із механічною коробкою передач. Механічна КП — це двома руками виконувати купу одночасних дій: витискаєш щеплення, притримуєш гальма, додаєш газу (у звичайні машині ці дії виконуєш ногами, але, як ви розумієте, для мене це не варіант), переключаєш передачу та тримаєш кермо. Нічого надлюдського, проте коли маєш можливість звести це до тримання керма та використання лише газу та гальм, то чому б не зробити власне життя комфортнішим;
- круїз-контроль, що допомагає підтримувати сталу швидкість без участі водія. Корисна штука під час довгих поїздок. Адже дає можливість відпочити рукам.

Далі автосалони та роздуми. Їх було багато, і на цьому етапі відпав лише Хюндай, куди мій візок у зібраному стан не помістився. До нього ж приєднався автосалон Мазди: консультантка просто відмовилась протестувати візком багажник. Шкода (пр. Перемоги), Рено та Міцубісі (Кільцева) відпали через недоступний вхід: всюди лише по одній сходинці, але це змусило схилитися до інших, доступніших автосалонів та марок. Зрештою мій вибір зупинився на Тойоті з найвищою комплектацією. Далі детальніше про неї.

Плюси та мінуси

Тут я не згадую широко про речі на кшталт підігріву керма чи сигналізації, що дозволяє прогрівати машину без покидання квартири. Це речі, що створюють комфорт для всіх однаково. Вони є, їх залишимо поза дужками. 

- Провітрювання сидінь. Якщо обігрів у більшості машин уже йде за замовчуванням, то явну потребу провітрювання треба усвідомити. Я проводжу багато часу в машині. Влітку, навіть із клімат-контролем, моє тіло в районі куприка сильно пітніє. Це може призвести до не дуже приємних наслідків по здоров’ю, про які знають люди з інвалідністю, а решті не потрібна детальніша інформація. Тому провітрювання сидіння стало важливою функцією.

- Адаптивний круїз-контроль. Молодший і розумніший брат звичайного контролю, а також їх спільний двоюрідний брат — кнопка Hold. Адаптивний круїз-контроль не лише підтримує швидкість, а й самостійно пригальмовує, коли попереду з’являється інша машина. Завдяки кнопці Hold машина самостійно тримає гальма, коли стоїть. Тобі лише залишається натиснути на газ, коли збираєшся рухатись. Обидві функції значно полегшують життя рукам.

Також сюди б додав би повноприводність машини. Значно полегшує керування нею та дозволяє потрапити, куди не міг дістатись зі своїм стареньким Опелем.

- Обігрів переднього скла. Може звучати не дуже вражаюче, але заощаджує час і допомагає уникати звернень по допомогу до незнайомців, щоб почистити скло, коли випав сніг, а ти фізично не можеш добратися до переду автівки.

- Електричне регулювання сидіння. Можна виставити один раз під себе та зафіксувати його положення. І поки ти пересідаєш, поправляєш ноги, система повертає сидіння в потрібне положення.

- Комбінований металевий і пластиковий поріг. Допомагає не побити пороги, коли підходиш впритул до машини, щоб пересісти з візка до салону.

Мінус я знайшов лише один: коли виникла потреба встановити ручне керування (контролювати газ і гальма руками завдяки важелям за кермом, а не ногами), то виявилось, що просто так цього не зробиш навіть із ліцензійною системою — може злетіти гарантія. Відповідь на запит щодо цього я чекаю досі, замість обіцяного одного місяця. Тому в якості тимчасового (вважай постійного) рішення таку систему мені встановив Денис Майстренко з проєкту ІнваФішки. За що я йому дуже вдячний!

Нескромний підсумок

Ще до машини я купив собі класну гітару. Вона обійшлась мені дорого. Що її об’єднує з машиною, окрім високої ціни? Я анітрохи не шкодую про ці покупки. Маю зізнатись, що навіть сам не чекав, що так багато функцій будуть корисними для мене. І спершу навіть не розглядав кросовери як клас автівок: сидіння мені здавалось аж надто високо розташованим, щоб я зміг самостійно пересісти та скласти крісло. Реальність виявилась інакшою. 

Машина сильно перевищила мої очікування. А тому можу сказати, що якась інша, краща, могла б зробити це ще більше. Усе зводиться до фінансових можливостей і потреб кожної людини. Враховуючи, кількість робочих поїздок машиною по Україні, моїм найбільшим запитом було знизити втому від цих переїздів. Зокрема роботу рук. 

Звичайно, кожен підбирає авто та його фішки під себе. Проте є певні універсальні речі для всіх людей з інвалідністю. А тому сподіваюсь, що мій досвід у виборі та користуванні стане в нагоді.

І як супер бонусна фішка для мене: слідкування за смугою руху та кермування автівкою без моєї допомоги. Вмикаєш автоматичний круїз-контроль,і ти наче в інтерсіті, сидиш собі і спостерігаєш за дорогою. 

Я щасливий, що пережив досвід подорожей автобусами, маршрутками, поїздами, електричками, блаблакаром й автостопом. Тепер на повну можу порівняти та відчути переваги власного авто. Колись це була лише далека мрія, а тепер — реальність. Бажаю й вам, щоб ваші мрії ставали реальністю. До нових подорожей ;)

Матеріал створили за  підтримки Європейського Фонду за демократію.

Люди Подорожі