Блог

Кам'янець-Подільський: ти можеш більше

Кам'янець-Подільський — моє рідне місто. Тому ставлення до нього відповідне: жодних поблажок, лише об'єктивна оцінка та державні будівельні норми.

Інфраструктура: не зупинятися на досягнутому


400 м велодоріжки в місті — це цілком міг бути вирок для його інфраструктури. Однак ми не будемо безапеляційними. Так, щоб отримати хоча б оцінку "задовільно", місту треба ще дуже багато працювати. Уже зараз Кам'янець змінюється на краще. Хай навіть повільними темпами. Місцеві активісти трохи ображалися на нашу команду за такі слова, аргументуючи, що в місті багато зробили за останні 40 років. Ми згодні з цим фактом: і протягом 40 років, і 10 років, і за останні три. Проте зміни — це не привід стверджувати, що в місті все добре з безбар'єрністю вже зараз. Простору для змін — ще багато. І Кам'янцю-Подільському ще є куди зростати.

На момент нашої перевірки реконструювали вулицю Грушевського — ніби роблять пониження вздовж вулиць. І сподіваємося, що також встановлять тактильну плитку, бо ніде не знайшли її в місті. Хоча деякі перехрестя регулюються звуковим сигналом. Згодом ми повернемося до міста з повторною перевіркою та обов'язково дізнаємося результати реконструкції.


Багато тротуарів перебуває у стані напіврозпаду. Ремонти потроху виправляють ситуацію. Хоч їх ще не так багато, але видно, що їх роблять із розумом (навіть як порівняти з пониженнями десь 5-річної давності). Тепер їх роблять ширшими за 90 см, із кращим кутом нахилу, і вони не розвалюються. А взагалі, згідно ДБНів, ширина понижень наземних перехоідв має бути не меншою за 1,2 м.


Приємно, що в місті з'являються доступні громадські вбиральні. Поки що таких лише чотири, проте ми сподіваємося, що їх кількість збільшуватиметься.

Транспорт: диявол у деталях


У Кам'янці-Подільському 100% муніципального громадського транспорту є низькопідлоговим. Чудова статистика, якщо не враховувати, що його всього 9 одиниць. Решта — 198 одиниць — це маршрутки. І лише 4 з них є низькопідлоговими. Тож у підсумку менше ніж 7% усього громадського транспорту в місті є доступним і зручним для маломобільних груп населення.

Крім того, Кам'янець-Подільський — єдине місто в "Тостері", де немає соціального таксі для людей з інвалідністю.

У Кам'янці-Подільському 100% муніципального громадського транспорту є низькопідлоговим. Але лише 9 одиниць такого транспорту функціонує по всьому місту. Решта — 198 одиниць — це маршрутки. І лише 4 з них є низькопідлоговими.


Локації: розпочати з підвалин


Якщо хочете дізнатися про ситуацію з безбар'єрністю в місті — гляньте на його міську раду. Вона, як і більшість адміністративних будівель, є показовим прикладом. Приміром, у міській раді Кам'янця-Подільського вбиральня не є облаштованою для маломобільних груп населення. Що, як на мене, взагалі абсурдно! Не так абсурдно, хоча так само важливо, — це те, що пандус на вході не відповідає державним будівельним нормам.

Для мене кафе "Морозиво" — це смак дитинства. Тому я в захваті, що вони зробили пандус! Щоправда пандус аж надто не відповідає державним будівельним нормам — навіть я не зміг самостійно ним піднятися. І це врівноважує мій захват, бо є і приємні спогади з дитинства, і є потреба всіх людей в доступній інфраструктурі. Особисто я схиляюсь до другого. Тим паче, що там достатньо простору вздовж стіни. Якщо не зробити пандус нормативним, то хоча б максимально наблизити його до ДБНів.

У Подільському коледжі, де ми мали одну із зустрічей, я відчув певну сегрегацію. Там навчаються діти з інвалідністю. Проте доступу до нього як такого немає, інфраструктури навколо — теж. Коледж виглядає певним чином відділеним від решти міста.

       

Протягом перевірки міста ми жили у двох готелях — "7 днів" і "Гала". Цей рік поїздок Україною з перевірками міст зробив тему економії на унітазах болісною для мене. Економії на кришках і кріпленнях. Вони постійно ламаються чи злітають. І коли немає поручнів, то людина на візку може звалитись і травмуватися. Як власне сталося зі мною у "7 днях". На щастя, без серйозних травм. І добре, що була можливість скористатися вбиральнею на першому поверсі, поки лагодили мою. У готелі є ліфт, що вже дає змогу безперешкодно пересуватися між поверхами. Проте пандус має аж надто різкий кут нахилу. Задля експерименту я спробував піднятися ним — вдалося, але потребувало надвеликих зусиль.

Другий готель, "Гала", хоч є достатньо доступним, але не має облаштованого номера. Водночас у моєму номері двері до ванної кімнати виявилися занадто вузькими. Тому довелося знову задіяти трюк із двома стільцями: сідаєш із візка на стілець, на стільці йдеш до дверей, сідаєш на інший стілець через двері та ковзаєш далі.


Три крапки замість завершення


Кілька рядків особисто від мене про цю поїздку:

  • часто ми не знаємо рідних міст. Раніше я ніколи не був у певній частині старого Кам'янця-Подільського. І побував там завдяки Анастасії Донець, яка запросила на екскурсію "Полювання на відьом"
  • дуже захоплююся діяльністю Павла Бабія та його ініціативою "Доступність для всіх Кам'янець-Подільський". Приємно знати, що ми не єдині, хто порушує тему доступності з об'єктивно-позитивними тоном. Тим більше, коли це приносить результат
  • комітет доступності в Кам'янці має власний бюджет — 150 тисяч гривень на рік. Вони самі вирішують, на що витрачати ці гроші, і здійснюють проєкти для поліпшення ситуації з безбар'єрністю в місті. Це дуже цікавий та позитивний досвід. Адже комітет доступності має змогу працювати паралельно з міською владою. Однак також місту не варто покладатися лише на комітет. Насамперед, це їхня робота
  • ще в часи мого дитинства ходила думка, що Кам'янець і Львів мають приблизно однаковий туристичний потенціал. Львів — туристична столиця нинішньої України. А Кам'янець-Подільський досі не реалізував свого потенціалу. Він досі має замок, каньйон, багату природу та класний історичний центр міста
  • Якщо сказати щиро, то я трохи здивований. Кам'янець-Подільський піднявся аж так високо в рейтингу. Так, це моє рідне місто, я дуже люблю його та вболіваю за нього. І хочу, щоб ситуація тут поліпшувалася. Однак таку високу позицію можна пояснити низьким рівнем безбар'єрності українських міст загалом: і якщо активісти і влада хоч щось роблять у місті, як-от Кам'янець, то йому вдається піднятись у верхню частину. Як ні — то й результат відповідний.

   

Результат:


Із можливих 3446 балів Кам'янець-Подільський здобув 755,5 або 21,92%. Наразі місто займає третє місце в рейтингу доступності "Тостер".

Рекомендації щодо поліпшення ситуації з безбар'єрністю, що наша команда надіслала місцевій владі ви можете знайти та завантажити тут.

Проект здійснюємо за підтримки Фонду прав людини Посольства Королівства Нідерланди в Україні.
Міста