Блог

Можливості для любові, а не обмеження

Дмитро Щебетюк про 14 лютого


Для кого важливий цей день


Як на мене, це свято має працювати на дітей. По-перше, допомагати їм з рішучістю. Є хтось із однокласників, із двору чи інших знайомих, до кого дитина відчуває симпатію. Проте в тому віці нас супроводжують невпевненість і страх зізнатися у своїх почуттях. Хвилювання, що вони не знайдуть взаємності. А 14 лютого допомагає та розслабляє.
По-друге, цей день має вчити їх для дорослого життя проявляти свої почуття щодня, а не один день на рік. Так, цей день – класний привід нагадати про своє кохання, але не більше. Варто проявляти любов за будь-яких умов, а не лише на свята.


Про своє сприйняття 14 лютого


У мене цей день зазвичай проходить нудно
Ледь не єдиний раз, коли дійсно святкував, то це напередодні моєї травми. Я тоді прогуляв військову кафедру, написав пісню для дівчини. З часом цей день став формальним святом. Він накладає на тебе якісь зобов’язання: це ж день закоханих, от треба відсвяткувати. Тобі ніби говорять: 14 лютого – день закоханих. Єдиний день. А я не сприймаю таких обмежень. Для мене кожен день – день закоханих.


Що таке кохання?


Для мене кохання та любов є дещо різними речами. Кохання – це щось небесне, букетно-цукерковий період, етап закоханості. Любов – скоріше про міцність стосунків і взаєморозуміння. Любов будує фундамент. І хоч він міцний, але тримається не на цементі, а на бажанні пізнавати одне одного та світ. Це радість і взаєморозуміння. Тут немає місця для тиску. Ви разом, бо хочете цього та вам добре, а не тому що так треба. Любов дає відчуття свободи.

Фото — Ірина Середа для The Ukrainians.



Матеріал створили за підтримки Європейського фонду за демократію.

Люди