Що робити, коли ветерани та ветеранки з травмами відчувають себе безпорадними — на питання відповідає військова психологиня
Це друга стаття з серії інформаційних матеріалів, у яких ми будемо відповідати на питання, які надходять від ветеранів та ветеранок. Відповіді дає військова психологиня Олена Сек.
Якщо у вас виникають додаткові питання — звертайтесь до нас на сторінку Facebook або на пошту info@dostupno.ua, ми розкриватимемо цю тему й надалі (анонімність буде збережена).
1. Елементарні речі стали важкими (сходити в душ, вийти на вулицю, піднятися сходами і тд). Постійно доводиться просити про допомогу. Як не зациклюватися на відчутті безпомічності?
У цьому питанні треба акцентувати кілька моментів
Якщо йдеться про стан депресії — то це медичний діагноз, який потребує медикаментозної підтримки. У такому стані людина не має ментальних, а часто і фізичних сил виконувати елементарні побутові речі. Разом зі спеціалістом вона має пройти діагностику, зрозуміти, що це все ж таки депресія і подолати проблему з фахівцем.
Якщо ж мова йде про складні поранення, коли людина стикається з фізичними складнощами, варто звертатися до реабілітологів, спеціалістів з ерготерапії (допомагають людині повернути побутові навички) та соціальних працівників. Деякі реабілітаційні заклади вже включили у свої послуги кейс-менеджмент — коли людину супроводжують під час лікування, координують надання послуг, відповідно до визначеного плану реабілітації.
На жаль, у цьому питанні неможливо дати «чарівну пігулку», завдяки якій усе стане просто й легко. Це нова реальність, яку треба прожити і прийняти. Часто, це тимчасові незручності, адже після реабілітації більшість побутових речей уже можливо робити самостійно. Ця думка підтримує людей, які отримали травми.
2. Людина, що отримала травму, стикається з проявом стереотипів зі сторони інших людей (зайва увага, недоречні коментарі, жалість та непрошена допомога, яка може нашкодити). Як реагувати на некоректне ставлення?
Успішна адаптація людей із травмами залежить від загального соціального клімату, який є в конкретній громаді або в колективі.
Але людині варто орієнтуватися не на соціум, а працювати із собою. Знаходити свій внутрішній сенс продовження життя.
У ветеранських програмах США є таке гасло: «Життя, яке варте життя». Там фахівці працюють над тим, щоб людина усвідомила і прийняла нову версію себе.
Врешті, люди постійно зустрічаються з проблемами свого тіла, навіть якщо це не травми війни. Багато людей вважають себе негарними й не сприймають свою зовнішність. Але це внутрішнє переживання, внутрішня боротьба.
Ветерани з пораненнями мають зовнішнє підтвердження свого величезного внеску в боротьбу за свободу країни. Цього не варто соромитися, із цим людині треба навчитися жити, а суспільству — з повагою сприймати це.
3. Немає радощів і задоволення від того, що колись подобалося. Усе втратило сенс. Якщо хочеться відволіктися, зробити це не вдається. Що із цим робити?
Ймовірніше за все, йдеться про так зване емоційне або психологічне вигорання.
Це порушення не тільки когнітивної функції, а й порушення сприйняття власних емоцій. Тобто з’єднуються дуже багато факторів, які в результаті призводять до того, що життєвої енергії просто не вистачає.
Людина опиняється в такому стані, коли все не подобається, коли неможливо відчути смак життя. Здається, що життя безсенсово жевріє. Причини, що спричиняють емоційне вигорання, іноді важко визначити без професійної допомоги. І не треба чекати поки «само пройде». У таких ситуаціях однозначно треба працювати з фахівцем, який допоможе віднайти той ресурс, який буде поступово допомагати відновлюватись. Є спеціалісти (переважно це психотерапевти), які працюють із пошуком і обгрунтуванням сенсу життя людини.
Стрес проходить як через тіло та емоції, так і через поведінку. І коли ми хочемо ці наслідки стресу побороти, ми так само можемо його вичавлювати через тіло, через емоції і поведінку.
У даному випадку ушкодженою є переважно емоційна й поведінкова складові, а ми можемо працювати з тілом (це може бути творча робота, взаємодія з тваринами, спорт, танці і тд).
Емоційне вигорання може стати причиною нових проблем. А терапія — це такий самий спосіб підтримки здорового духу, як і походи до спортзалу, адже піклування про себе включає турботу і про ментальне здоров’я.
Ми продовжуємо відповідати на питання від ветеранів та ветеранок, які отримали травми. У наступному матеріалі ми розкриємо ще три теми.
Матеріал було підготовлено організацією Доступно.UA в рамках проєкту, що проводиться завдяки Програмі реінтеграції ветеранів, яку реалізує IREX за підтримки Державного департаменту США.