Як коректно допомогти людям з порушеннями зору: адаптація інформації в інтернеті та комунікація в публічних місцях
Володимир Пиріг — незрячий журналіст, тестувальник сайтів і додатків на доступність у «Лабораторії цифрової доступності».
Ми запитали у Володимира про те, як зробити інформацію доступною для людей з порушеннями зору (на це варто звернути увагу всім, хто публікує тексти та зображення).
Також ми поцікавились, як коректно допомогти, щоб не нав’язуватися та не нашкодити, а бути підтримкою для незрячної людини, якщо виникне така потреба.
Як зробити інформацію доступною онлайн
«Доступно.UA»: Картинки та фотографії на сайтах та в соцмережах використовують як важливе доповнення тексту (нерідко вони є основним джерелом інформації). Тому для людей з порушеннями зору, які користуються скрінрідерами (читачами екрану), треба робити опис зображень — тобто альтернативний текст.
У соцмережах у налаштуваннях публікації є опція «додати альтернативний текст», а на сайті це можна зробити в адміністративній панелі в атрибуті alt.
Альтернативний текст не відображається на екрані, він доступний лише для користувачів скрінрідерів.
Володимир Пиріг: Опис зображень у соцмережах та на сайтах — це лише частина шляху до доступності інформації. Та цього недостатньо.
Ось що потрібно зробити:
- Не публікувати PDF-файли без текстового шару (всі PDA-файли мають мати текстовий шар, якщо це неможливо — має бути альтернативне подання аналогічної інформації, наприклад, в HTML-форматі).
- Сайти мають бути доступними. Спеціальних версій не потрібно, натомість треба банально відповідати WCAG (Web Content Accessibility Guidelines). Це означає, що основний вміст завжди має починатися з заголовка першого рівня (h1), мають бути використані орієнтири (навігація, основне, додаткове тощо), форми й інші елементи мають мати мітки, а до форм обов’язкові інструкції про те, як їх заповнювати.
- Якщо на сайті є «капча», вона має мати доступну альтернативу (наприклад, не лише зображення, але й завдання з уведення почутого тексту чи розв’язання простих математичних прикладів).
- Важливо не перестаратися й розуміти, що декоративні зображення мають бути прихованими від скрінрідерів (додавати альтернативний текст до них не варто). Декоративні — це ті, які використовуються лише з метою розбавити дизайн і не становлять жодного інтересу для користувачів, крім візуального оформлення.
Ось приклад правильного опису (хоча там теж є порушення — опис стоїть під фото, але його не було в альт-тексті).
«Доступно.UA»: Є також приклад опису зображень із соцмереж. Важливо вказати, хто або що на фото. Якщо це люди, уточнити їхню кількість, написати що вони роблять.
Незрячим людям потрібна допомога тільки в тих випадках, коли вони самі звертаються по неї?
«Доступно.UA»: Бути небайдужим — вкрай важливо. Але інколи допомога може нашкодити. Тому, якщо ви зустріли на вулиці людину з порушеннями зору, яка користується білою тростиною, не варто без попередження хапати її під руку та намагатися перевести, наприклад, через дорогу.
Володимир Пиріг: Так, це правда. Якщо людина просить допомогу — можете її надати, якщо ж не просить, але ви все одно її пропонуєте, не ображайтеся, якщо незряча людина вам відмовить. Якщо відмовить — значить розуміє, куди їй далі йти і що робити.
Не потрібно наполягати. Також не варто кричати на всю вулицю, коли бачите, що незряча людина наближається дуже близько до перешкоди. Перед нею завжди йде тростина, але якщо ви вже хочете допомогти, то підійдіть і скажіть, мовляв, зліва від вас така і така перешкода (наприклад, попереду відкритий люк чи високий бордюр). Якщо незряча людина знає про це — вона вам повідомить.
Як коректно допомогти людині з порушеннями зору, наприклад, у кафе
«Доступно.UA»: Люди з порушеннями зору можуть бути серед наших рідних, друзів та колег. Це також ветерани та ветеранки, які отримали важкі поранення. Вони ходять в магазини, торгівельні центри та відвідують кафе. Ми ж маємо знати, як допомогти їм зорієнтуватися у просторі, якщо виникне така потреба.
Володимир Пиріг: Особисто мені не дуже цікавий опис предметів у кафе, але може є й такі, кому це цікаво. Виняток — заклади з особливим інтер’єром, але люди ходять у кафе, щоби поїсти, інтер’єр це щось другорядне.
Тому, щоб допомогти незрячим у кафе, просто спілкуйтеся з ними. Відповідайте на запитання та реагуйте на прохання. Не використовуйте висловів на зразок «ось там є те, а там інше», давайте максимально конкретні відповіді.
Якщо попросять провести до столика — можна взяти за руку. Точніше незряча людина має брати працівника/працівницю під руку вище ліктя — це за правилами. Але особисто я не дратуюся, якщо це правило порушують, головне, аби було зручно. А коли незручно, то вже тоді корегую ситуацію.
Не треба брати людину за тростину. Якщо незряча людина попросить провести до туалету — без проблем, лишайте її перед входом і кажіть, що буде прямо, що зліва, що справа — далі вона розбереться.
Коли принесли страву чи напій — кажіть, мовляв, ось біля вас є те і те (наприклад, «справа від вас тарілка, зліва склянка»), щоб було зрозуміло, кому і що принесли й де поклали.
Під час розрахунків решту давайте особисто в руку, а якщо людина розраховується карткою — не соромтеся взяти її за руку та допомогти їй знайти термінал, карту вона зазвичай прикладе сама 🙂
Головне говорити. «Заговори, щоб я тебе побачив» — то таки мудрі слова. Комунікувати має як персонал з незрячими відвідувачами, так і незрячі відвідувачі з персоналом. Тільки так все буде добре.
Сподобалась стаття? Підтримайте нас, щоб таких матеріалів з’явилось ще більше.
Найменування отримувача: ГО ДОСТУПНО.ЮА
Код отримувача: 41769847
Рахунок отримувача: UA373052990000026009046710358
Назва банку: АТ КБ «ПРИВАТБАНК»
Наша сторінка на Buy Me a Coffee.
Або станьте нашим патроном.