БЛОГ

То можна чи не можна: що кажуть представники влади про облаштування переходу біля метро «Університет»

На фото група людей із картонками в руках, які перекрили проїзну частину. На картонках написи “де наш перехід”.

Наземний пішохідний перехід біля станції метро «Університет» у Києві — як давно активісти виступають за його облаштування? І чому ситуація не змінюється, попри публічний розголос?

Щоб розібратися у доцільності розташування переходу, «Доступно.UA» проаналізувала реакцію на звернення від міських інституцій та представників влади. 

Серед них — відповіді від очільника Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства розвитку громад та територій України, Управління патрульної поліції у місті Києві. Разом з цим ми врахували позицію Департаменту транспортної інфраструктури.

Всі деталі відповідей, а також наш погляд на ситуацію — шукайте в статті.

Запит громади на облаштування пішохідного переходу біля метро «Університет»

Облаштування наземного регульованого пішохідного переходу біля станції метро «Університет» у Києві залишається невирішеним питанням вже понад 6 років, попри значну суспільну підтримку та попередні кроки з боку міста.

Вже понад 6 років громадськість Києва намагається домогтися реалізації наземного пішохідного переходу біля ст. м. «Університет».

Запит на створення наземного переходу залишається стабільно високим. Ще у 2019 році мешканці Києва підтримали відповідну ініціативу в рамках громадського бюджету. 

У 2023 році місто підготувало інфраструктуру для його реалізації: було облаштовано пониження тротуарів, встановлено світлофор з одного боку дороги. Проте остаточне погодження на облаштування переходу так і не було надане з боку Національної поліції України. У підсумку місто було змушене повернутися до попереднього стану — встановити огорожу, яка обмежує можливість переходу дороги у цьому місці.

І наразі ми маємо пониження тротуарів, консолі світлофорів з одної сторони і забори з іншої. 

У 2025 році, була зареєстрована електронна петиція до Президента України, ініційована Іванною Малій, яка зібрала понад 10 тисяч підписів.

Окрім цього, громадські ініціативи, зокрема ГО «Пасажири Києва», неодноразово проводили публічні акції на підтримку облаштування переходу. До них долучалися ветерани, люди з інвалідністю, представники інших маломобільних груп та небайдужі мешканці міста. Організація «Доступно.UA» також брала участь у цих заходах і долучалася до публічного діалогу, зокрема через відкрите звернення до першої леді Олени Зеленської.

Проблема цього переходу не є локальною. Вона ілюструє ширше питання доступності міського простору: за різними оцінками, до маломобільних груп належить від 27% до 55% населення, і саме для цих людей відсутність наземного переходу створює щоденні труднощі.

На фото чоловік, який користується кріслом колісним та жінка, яка тримає песика. Вони стоять на тротуарі біля проїзної частини. Чоловік тримає табличку з написом "скільки акцій треба ще?". Жінка тримає папір з написом "ваші 10 секунд = мої 10 хвилин".

Цього року ми звернулися до низки органів державної влади із запитами на публічну інформацію, а також проаналізували офіційні відповіді, отримані в межах депутатських звернень та інших комунікацій.

На основі цього аналізу можна зробити попередній висновок: облаштування наземного переходу в цьому місці виглядає технічно можливим і не має очевидних критичних обмежень на нормативному рівні. Зокрема, за результатами моделювання Центру організації дорожнього руху (ЦОДР), впровадження світлофорного регулювання із синхронізацією (так званою «зеленою хвилею») не призведе до суттєвого погіршення руху транспорту.

Пропонуємо спокійно й послідовно розглянути аргументи, наведені у відповідях органів влади, та проаналізувати їх у контексті реальної ситуації. Наша мета — не критика заради критики, а пошук зрозумілого і збалансованого рішення, яке враховує інтереси всіх учасників міського простору.

Ми також відкриті до подальшого діалогу та запрошуємо представників влади, експертного середовища і громадськості до обговорення цього питання, зокрема в форматі круглого столу.

Відповідь очільника МВС та наш аналіз ситуації

Аналіз відповіді очільника Міністерства внутрішніх справ України (МВС)  Ігоря Клименка на звернення від депутата Верховної Ради України Грищука Романа.

Очільник МВС: 1.1. Відповідно до пункту 6.4.4 Державних будівельних норм України (далі–ДБН) В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів» на наземному пішохідному переході, в разі відсутності забудови, повинен бути забезпечений трикутник видимості не менше ніж 50 м на 10 м. У зоні трикутника видимості не допускається розміщення споруд і зелених насаджень заввишки понад 0,5 м.

Наявність дерев на бульварній частині при облаштуванні проєктованого пішохідного переходу значно погіршить оглядовість з місця водія транспортного засобу, що може створювати загрозу безпеці пішоходів.

«Доступно.UA»: Ми окремо направили запит до УПП у місті Києві ДПП щодо розʼяснень в розрахунку трикутника видимості та отримали наступну відповідь: «УПП у місті Києві ДПП не володіє інформацією щодо розрахунку трикутника видимості по зазначеній ділянці».

У наданих відповідях відсутні конкретні розрахунки трикутника видимості для цієї ділянки. Таким чином твердження про «значне погіршення оглядовості» носить оціночний характер і не підтверджене інженерними розрахунками.

Крім того, у пункті 5.2.3 ДБН «Вулиці та дороги населених пунктів» вказано: У стислих умовах та при реконструкції влаштування транспортних розв’язок в одному рівні допускається без забезпечення трикутника видимості за умови передбачення відповідних заходів щодо безпечних умов проїзду. Елементом забезпечення безпечних умов є встановлення світлофорних обʼєктів та налаштування фаз світлофорів.

Водночас подібні ситуації у міському середовищі зазвичай вирішуються не відмовою від переходу, а інженерними рішеннями — зокрема коригуванням розташування переходу, організацією світлофорного регулювання або частковим упорядкуванням зелених насаджень.

Важливо також врахувати, що йдеться про регульований пішохідний перехід, де безпека забезпечується світлофорним регулюванням, а не лише візуальним контактом водія з пішоходом.

Очільник МВС: 1.2. …при цьому бульвар Шевченка у місті Києві належить до пам’яток природи місцевого значення згідно з рішенням органу місцевого самоврядування від 20 березня 1972 року № 363.

«Доступно.UA»:  Посилання на статус бульвару як пам’ятки природи саме по собі не є достатнім обґрунтуванням неможливості облаштування переходу.

По-перше, на момент надання цього статусу у 1972 році на цій ділянці вже існували наземні переходи та перехрестя, що свідчить про можливість поєднання транспортної інфраструктури та охоронного статусу території.

По-друге, на інших ділянках бульвару Шевченка вже реалізовані наземні пішохідні переходи у поєднанні з зеленими насадженнями.

Очільник МВС: 1.3. Крім того, на відстані 220 м від місця проєктованого пішохідного переходу на перехресті бульвару Шевченка з вулицею Леонтовича функціонує наземний пішохідний перехід, обладнаний конструктивними елементами для доступності всіх категорій маломобільних груп населення, однак згідно з вимогами ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів» пішохідні переходи в одному рівні з проїзною частиною на магістральних вулицях загальноміського значення регульованого руху влаштовуються на відстані 300 м один від одного.

«Доступно.UA»:  У пункті ДБН, на який посилається у своїй відповіді Міністр, використовується формулювання «як правило», що прямо передбачає можливість відступу від цієї норми у випадках, обґрунтованих конкретними умовами.

Саме поруч зі ст. м. «Університет» знаходяться важливі соціальні обʼєкти (метро та зупинки наземного громадського транспорту, Національний педагогічний університет, Центр надання адміністративних послуг Шевченківської РДА в м. Києві, Рекрутинговий центр Національної поліції України, а також посольства інших країн). У випадку шляху через Леонтовича слід враховувати, що пішохідний потік маломобільних груп населення, зокрема людей з інвалідністю, від вул. Пирогова до зупинки громадського транспорту перетворюється на вдвічі довший маршрут. І ускладнює пересування пішоходів природним рельєфом на підйом та спуск.

З огляду на високий пішохідний трафік, наявність метро, зупинок громадського транспорту та значної кількості маломобільних користувачів, ця ділянка очевидно належить до таких виняткових випадків.

Різниця між фактичною відстанню (220 м) та рекомендованою (300 м) не є критичною з точки зору безпеки, але має суттєве значення для зручності та доступності пішоходів.

Очільник МВС: 1.4. За результатами розгляду УПП у місті Києві ДПП листом від 06 вересня 2023 року № 28670/41/11/10/01-2023 надано обґрунтовану відповідь про необхідність приведення запропонованих проєктних рішень у відповідність до правил та норм у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, тому на цей час зазначений проєкт схеми організації дорожнього руху не розглядається.

«Доступно.UA»:  Ця відповідь надійшла Роману Грищуку у листопаді 2025 року. Аби дізнатися, чи подавалися нові проєкти від фахівців-проєктувальників, ми надіслали запит до Департаменту патрульної поліції в м. Києві та Департаменту транспортної інфраструктури (ДТІ) та зʼясували наступне.

ДТІ за період 2019-2025 років отримували від Управління патрульної поліції в місті Києві відмови щодо погодження різних редакцій вищезазначених схем (7 відмов), що унеможливлює виконання відповідних робіт з впровадження перспективного пішохідного переходу. У відповіді від ДТІ зазнається, що станом на 27.03.2026 відповідь до них не надходила.

Очільник МВС: 1.5. Водночас інформуємо, що УПП у місті Києві ДПП з метою забезпечення комфортних та безпечних умов пішоходів та осіб з інвалідністю надсилало до Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації листа від 02 травня 2023 року № 13785/41/11/10/02-2023 щодо приведення підземного пішохідного переходу від станції метро «Університет» до вулиці Пирогова у відповідність до вимог ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення», зокрема в частині облаштування його додатковими конструктивними елементами для доступності всіх категорій маломобільних груп населення.

«Доступно.UA»:  Запропонований підхід — адаптація підземного переходу — не вирішує проблему доступності, а лише переносить її в іншу площину.

По-перше, такі рішення залежать від безперебійного електропостачання, що в умовах енергетичної нестабільності створює додаткові ризики.

По-друге, досвід Києва показує, що ліфти та підйомні механізми у підземних переходах часто не працюють або працюють з обмеженнями.

По-третє, навіть за ідеальних умов підземний перехід потребує додаткових зусиль і часу, що робить його менш зручним у порівнянні з наземним.

Четверте. Наземний перехід є зручним рішенням і проявом універсального дизайну, яке однаково зручне для всіх користувачів, тоді як підземний — потребує спеціальних адаптацій.

У сукупності наведені аргументи свідчать про те, що питання облаштування переходу не має критичних технічних або нормативних обмежень, а скоріше залишається невирішеним через відсутність узгодженого рішення між відповідальними органами.

Відповідь Мінрозвитку

Окрему увагу привертає відповідь Міністерство розвитку громад та територій України щодо можливості відхилення від будівельних норм.

У відповіді профільного органу, який формує державну політику у сфері будівельних норм, відсутнє твердження про принципову неможливість реалізації такого рішення.

Згідно з чинним порядком, затвердженим наказом №97 від 19.04.2018, у випадках, коли стандартні рішення не можуть бути застосовані, передбачена процедура погодження обґрунтованих відхилень від ДБН. Такий механізм використовується для пошуку інженерних рішень у складних умовах, зберігаючи при цьому вимоги безпеки.

Водночас у відповіді Міністерства зазначено, що станом на сьогодні жодних звернень від Київська міська державна адміністрація щодо погодження таких відхилень у контексті облаштування наземного переходу біля станції метро «Університет» не надходило.

Це означає, що механізм, який дозволяє адаптувати нормативні вимоги до реальних умов міського середовища, фактично не був використаний.

Відповідно, питання не стільки у неможливості реалізації переходу, скільки у відсутності повноцінного опрацювання всіх доступних інструментів для його впровадження.

Відповідь Управління патрульної поліції у м. Києві

Аналіз відповіді Управління патрульної поліції (УПП) свідчить, що питання облаштування переходу не є однозначно неможливим.

Основні зауваження стосуються відповідності нормативам, однак частина з них не підкріплена конкретними розрахунками, а інші допускають варіативність у застосуванні.

Водночас сама поліція підтверджує готовність розглядати доопрацьовані рішення, що свідчить про наявність простору для пошуку компромісного варіанту.

Департамент транспортної інфраструктури

Важливою є також позиція Департаменту, який безпосередньо відповідає за впровадження змін у транспортній інфраструктурі міста.

Згідно з наданою інформацією, облаштування наземного пішохідного переходу біля станції метро «Університет» передбачено рішеннями Київської міської ради та включене до відповідного переліку об’єктів до реалізації.

На фото велика група людей, які зібралися в коло. Серед них є люди, які користуються кріслами колісними. За ними вхід до будівлі із позначкою М — метро.

Висновки

Проаналізовані відповіді різних органів влади показують, що питання облаштування наземного пішохідного переходу біля станції метро «Університет» не має однозначної технічної або нормативної заборони.

Водночас воно залишається невирішеним через поєднання кількох факторів: тривалого процесу погодження, різних підходів до трактування норм, а також відсутності узгодженого рішення між відповідальними сторонами.

Важливо, що всі залучені сторони — і міські служби, і поліція, і профільні міністерства — у своїх відповідях підтверджують як важливість безпеки дорожнього руху, так і необхідність створення безбар’єрного середовища. Це означає, що спільна мета є, а отже існує і потенціал для її досягнення.

З огляду на це, наступним логічним кроком має стати спільне напрацювання варіанту, який врахує як вимоги безпеки, так і реальні потреби пішоходів.

Зокрема, доцільним виглядає узагальнення всіх зауважень до проєкту в єдину позицію, а також, за потреби, використання передбачених законодавством механізмів погодження відхилень від будівельних норм.

Ми відкриті до діалогу і запрошуємо представників Київської міської державної адміністрації, Управління патрульної поліції у місті Києві, Департаменту транспортної інфраструктури, Центру організації дорожнього руху, Міністерства внутрішніх справ України, Мінрозвитку до спільного обговорення цього питання, зокрема у форматі круглого столу.

Нашою метою є пошук рішення, яке зробить міський простір Києва більш безпечним, зручним і доступним для всіх.

Scroll to Top